Як займатись з дитиною з РДУГ, щоб нічого не пропустити.

Мене часто запитують, як займатись з  дитиною з РДУГ, щоб нічого не пропустити.

Я займаюсь зі своїм сином на сьогодні 4 рази в тиждень, і хочу поділитись з Вами своїм досвідом.

У заняттях з дітьми з РДУГ  є нюанс: недостатньо розвинені функції самоконтролю.

 Тому слово «потрібно» на них не діє. Їм не треба, якщо вони самі цього не хочуть. Їхнє «треба» - це те, що їм цікаво. 

Отже, в розвиваючих заняттях - щоб почати займатись, треба пробудити інтерес. І тільки тоді буде успіх!

В ідеалі потрібно скласти план занять на місяць, щоб задіяти різні сфери. 

Важливо:

🤍 попрацювати над тим, що у дитини в силу її особистих особливостей і вподобань поки виходить не дуже добре;

🤍розвинути необхідні навички, які необхідні в школі. Щоб навчання давалося легше і щоб мотивація вчитися не пропадала; 

🤍 не перевантажити. Заняття має тривати 30хв- годину, це залежить від віку дитини. Цього цілком достатньо, коли є регулярність і система;

🤍 з дитинства привчити дитину до того, що вчитися - це цікаво, розпалити її допитливість. 

1. Аудіальна увага.
Щоб інформація добре сприймалася на слух, щоб дитина вміла слухати і чути, свідомо переключатися між завданнями, тримати фокус на важливому, а не на випадкових подразниках.

Дуже важлива навичка, яка стане в нагоді в садку, школі та повсякденному житті.

2. Візуальна увага.
Щоб вміла працювати очима, знаходити та отримувати потрібне на даний момент.
Дуже знадобиться при вивченні літер, під час роботи з текстами.

3. Логіка та мислення, просторове орієнтування
Блоки Дьєнеша, квадрати Нікітіна, танграми, пазли, головоломки, конструктори - все це вчить умінню співвідносити, аналізувати, бачити картину цілісною.

4. Дрібна моторика та моторне планування.
Це мова, спостережливість, увага, мислення. А ще все в житті вимагатиме від дитини застосування скоординованих дій та вмілих рухів пальчиків – застебнути ґудзики, зав'язати шнурки, правильно взяти ручку у школі... Якщо пальці не звикли до роботи з дрібними предметами, багато часу, нервів та сил піде у школі на тренування.
А могло б піти на процес навчання.

5. Робоча пам’ять — це здатність утримувати інструкції та правила у свідомості, щоб застосувати їх у потрібний момент. Якщо ж у дитини слабо розвинена короткочасна пам’ять, вона просто не встигає за поясненнями вчителя.
Через це виникають труднощі: дитина не може відповісти на запитання на уроці, навчальний матеріал засвоюється повільно, а вдома доводиться фактично починати все «з нуля». Одне й те саме пояснення доводиться повторювати по кілька разів (2–3 рази), перш ніж інформація буде оброблена, засвоїться і перейде у довготривалу пам'ять.

6. Крупна моторика, баланс.
Робота з м'ячами, сходи, естафети – основа основ. Добре збалансованій дитині, яка впевнено володіє своїм тілом, багато даватиметься в рази легше! + зорово-моторна координація відмінно тренується саме у вправах на велику моторику.

7. Мовлення, ритми, артикуляція, сюжетні картинки, читання, обговорення - початковий етап формування зв'язного мовлення, вміння викладати і дохідливо доносити свої думки.

8 Міжпівкульна взаємодія на побудову нових нейронних зв'язків, на прискорення мислення, збільшення уваги та концентрації.
І тут не тільки нейровправи за столом. Це будь-яка дворучна діяльність
- шнурівка, вирізування ножицями, миття посуду, чищення яєць тощо.

9. Звісно ж, творчість!
Без неї нікуди. Малювання, ліплення, аплікації розвивають уяву, фантазію та креативне мислення.
Крім того, розвивається дрібна моторика, задіюється візуальна увага.
Заняття творчістю у нас проходять окремим блоком теж 4 рази у тиждень

Кожне наше заняття допомагає розвинути емоційну саморегуляцію — уміння керувати емоційними реакціями (не вибухати гнівом, не впадати у сльози при найменших труднощах). До занять добре б було ще додати настільні ігри з батьками або однолітками.